Будь-яка криза змінює наше повсякденне життя. Коли стається надзвичайна ситуація, прості речі, до яких ми звикли, швидко можуть стати до гори дригом.Зараз в нашій країни декілька місяців йде війна і ми вже розуміємо яким чином та в яких випадках необхідно оборонятися, захищати найдорожче. Кожен долучається до відповідальності за безпеку нашої країни, наших громадян.

Але, особливо в такий небезпечний та страшний час можуть статися випадки, коли особа, може заподіяти шкоду правоохоронюваним інтересам, під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого вона не могла керувати своїми вчинками.Звертаємо увагу, що стаття 40 КК встановлює, що такі дії або бездіяльність особи не є злочином.

Що є фізичним та психологічним примусом?

Фізичний примус – це дії, що позбавляють особу, щодо якої застосовані, фізичної можливості діяти або спрямовані на те, щоб зламати психологічний опір особи і змусити її вчинити заборонене законом діяння.

Психічний примус – це погроза застосування відповідного фізичного насильства, у т. ч. за допомогою зброї; застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності; знищення або погроза знищення майна, що належить потерпілому, його рідним, близьким, іншим особам, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності; погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці; вплив на психіку особи за допомогою гіпнозу або інших подібних засобів.

А що є шкодою правоохоронюваним інтересам, про яку йдеться мова у ст. 40 КК?

Це не лише майнова шкода, шкода для життя, здоров’я людей, довкілля чи інша шкода, прояви якої є очевидними, але також і немайнова шкода чи небезпека заподіяння шкоди будь-якому об’єкту, що охороняється кримінальним законом.Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 Кримінального кодексу України.