Всесвітній день протидії торгівлі людьми проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році, починаючи з 2014 року світова спільнота відзначає його 30 липня.

За оцінкою Міжнародної організації праці, жертвами примусової праці є 21 млн. людей, серед яких найбільше жінок і дітей.

Ключовим завданнями цього дня є підвищення рівня поінформованості громадян про глобальну проблему торгівлі людьми, привернути увагу до тяжкого становища жінок і дітей, які постраждали від цього злочину.

За даними Глобальної доповіді ООН щодо торгівлі людьми, з 21 млн людей, які є жертвами торгівлі людьми, частка жінок і дітей складає 71%.

Торгівля людьми здійснюється в багатьох формах і не знає кордонів. Торговці людьми зазвичай діють безкарно, оскільки їх злочини не привертають достатньої уваги. Цю ситуацію необхідно змінити.

В нашій державі приділяється увага протидії торгівлі людьми. Верховна Рада України 20 вересня 2011 року ухвалила Закон України «Про протидію торгівлі людьми», в якому визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми. Торгівля людьми карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України.

Закон України «Про протидію торгівлі людьми» визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

Відповідно до цього Закону,  торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Статтею 149 Кримінального кодексу України, передбачено, що торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

У статтях Кримінального кодексу України 149 (Торгівля людьми) та 303 (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за статтею 149 Кримінального кодексу України настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини.

         Крім того, Україна є учасницею Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005. Термін «Торгівля людьми», відповідно для цілей цієї Конвенції означає найм,  перевезення,  передачу, приховування або одержання осіб шляхом  погрози  або  застосування сили чи інших форм примусу, насильницького викрадення, шахрайства, обману,  зловживання владою або безпорадним станом або наданням чи отриманням  плати  чи  вигоди для досягнення згоди особи,  яка має владу над іншою особою,  для експлуатації.  Експлуатація включає в себе, принаймні, експлуатацію проституції інших осіб чи інші форми сексуальної експлуатації,  примусову працю чи послуги,  рабство чи подібну до рабства практику, поневолення або вилучення органів.

         Увага! Якщо Ви стали свідком або жертвою при здійсненні торгівлі людьми, звертайтеся за допомогою: до органів Національної поліції України – 102, на Національну «гарячу» лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 (116 123 c моб. телефона); до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги» 0 800 213 103. Якщо вам потрібна правова допомога (складання заяв, інших документів) звертайтеся до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Адреси центрів: https://legalaid.gov.ua/ua/local-centres.