Відповідь Міністра юстиції України

Доброго дня. Важко жити за новими тарифами, які забирають ледь не половину зарплати. Дуже хочемо оформити субсидію. Скажіть будь-ласка як можна це зробити?

Перехід на ринкові ціни при оплаті енергоносії призвів до подорожчання комунальних послуг для громадян. Аби згладити негативний вплив цього процесу на простих українців, минулим Урядом було запущено один із найбільших за всю історію соціальних проектів Уряду – систему субсидій при сплаті комунальних платежів.

Розраховувати на державну допомогу від держави мають право більшість звичайних українських родин, комунальні витрати яких перевищують 15% загального місячного доходу.

Тобто, якщо в родині працює двоє, їхня спільна заробітна плата становить 5000 гривень, а за комуналку вони сплачують більше 750 грн, то така родина має повне право на грошову допомогу від держави.

Так само, скористатися своїм правом на субсидію можуть не лише ті, хто мешкає у власному житлі, а й громадяни, які орендують квартиру чи будинок на підставі відповідного договору.

Процес отримання субсидії було значно спрощено, щоб українці не плуталися у безлічі паперів, а у чиновників було менше можливості відмовити у оформленні субсидії через відсутність тих чи інших паперів. Нині громадянам треба зробити лише кілька простих кроків.

Перший з них – заповнити лише 2 документи: заяву на отримання допомоги та декларацію про доходи.

Другий – подати заповнені документи будь-яким зручним способом. Ви можете власноруч віднести їх до місцевих управлінь праці та соціальної політики або ж до вашої сільської чи селищної ради. Так само, можна надіслати заповнені бланки рекомендованим листом до органів соціального захисту населення за місцем проживання. Ще один, найбільш зручний з нашої точки зору, спосіб – заповнити необхідні бланки через Інтернет на сайті subsidii.mlsp.gov.ua.

Паперові бланки мали прийти поштою до скриньки кожної родини. Якщо ви не отримали такого листа, їх можна завантажити у мережі Інтернет з сайту http://teplo.gov.ua/, роздрукувати та заповнити. На цьому ж сайті можна знайти детальні інструкції та зразки заповнених документів.

Третій крок – дочекатися, доки соціальна установа письмово повідомить про своє рішення надавати чи не надавати субсидію, а також вкаже розмір виділених коштів у разі прийняття позитивного рішення.

При цьому, слід зазначити, що субсидія призначається на 12 місяців, а не на півроку, як було раніше і автоматично переноситься на наступний строк. А це значить, що ще раз заповнювати і подавати документи громадян, які вже отримують субсидію, не треба.

Якщо виникли якість проблеми, ви можете в будь-який час отримати додаткову консультацію, зателефонувавши на гарячу лінію 15-45.

Також детальну інформацію, роз’яснення і допомогу в оформленні субсидії можна отримати в наших центрах та бюро правової допомоги.

Дізнатися, де розташований найближчий до вас центр чи бюро можна за телефоном гарячої лінії: 0-800-213-103.

Міністр юстиції, Павло Петренко



Доброго дня! Через проведення бойових дій у нашому рідному місті, нам з родиною довелося виїхати з Луганської області. Чоловік знайшов роботу, однак зарплата невелика. Я через хворобу не можу допомогти йому забезпечити сім’ю. Ми чули, що переселенці можуть отримати одноразову грошову допомогу. Скажіть будь-ласка, чи це правда, і що нам потрібно аби отримати таку допомогу?

 

Уряд дійсно ще 2014 року затвердив Порядок використання коштів для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним громадянам. Для цих цілей використовуються кошти, які Міністерство соціальної політики України отримує у вигляді благодійних внесків.

Право на отримання такої грошової допомоги мають громадяни у складних життєвих обставинах, які частково або повністю втратили можливість самостійно піклуватися про особисте чи сімейне життя і брати участь у суспільному житті.

Для отримання допомоги Вам необхідно звернутися до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. При цьому, не важливо, зареєстровані Ви за місцем проживання чи ні. З собою слід мати:

  1. заяву, в якій зазначаються причини необхідності надання грошової допомоги та реквізити рахунку, відкритого в банківській установі;

  2. копію документа, що посвідчує особу;

  3. копію ідентифікаційного коду платника податків;

  4. копію документів, які підтверджують родинні стосунки;

  5. для внутрішньо переміщених осіб – копію довідки про взяття на облік;

  6. медичну довідка про стан здоров’я (у разі необхідності).

Заява пишеться у довільній формі. При написанні заяви варто не забути зазначити всі факти, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та додати підтверджуючі документи. Такими документами можуть бути, наприклад, медичні висновки лікарів, направлення на лікування, документи, які підтверджують статус пільгових категорій, розрахунки, рецепти та інші.

Даний пакет документів працівники соцзахисту передадуть до місцевої комісії з призначення одноразової грошової допомоги, яка має бути утворена місцевою державною адміністрацією або виконкомом міської ради.

Комісія приймає рішення про доцільність надання такої допомоги та її розмір. Обсяг допомоги залежить від наявності коштів та характеру життєвих складнощів конкретного заявника.

Строки розгляду питання про надання грошової допомоги, на жаль, законодавством не визначені.

Варто зазначити, що комісіям рекомендовано насамперед надавати допомогу сім’ям загиблих в антитерористичній операції, сім’ям внутрішньо переміщених осіб, сім’ям учасників АТО, які отримали тяжкі поранення та потребують тривалого лікування.

Наші юристи залюбки допоможуть Вам із оформленням усіх паперів. Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро правової допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном 0-800-213-103 або ж на сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua) в рубриці новини.


Доброго дня, Павле Дмитровичу. У моєму житті сталася дуже неприємна ситуація, в один день мене просто викликали до керівництва і примусили підписати наказ про звільнення. Це сталося без попереджень і без будь-яких зрозумілих для мене причин. Єдине, що сказали – так треба. Що я можу вдіяти в цій ситуації?

Схожі випадки, на жаль, не поодинокі в наших реаліях. Українське законодавство у випадку незаконного звільнення дає можливість у судовому порядку захистити свої інтереси та поновитися на попередньому місці роботи.

Звернутися з позовною заявою можна як за місцем розташування підприємства, так і за місцем Вашого проживання.

Кодекс законів про працю визначає, що зробити це необхідно впродовж 1 місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Однак, у разі пропуску місячного терміну з поважних причин, суд може поновити цей строк.

Варто зазначити, що жодних витрат Ви не понесете, оскільки громадяни, які звертаються з питань такого роду, звільняються від сплати судового збору.

Якщо суд визнає незаконність звільнення, одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі він ухвалює рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Максимальний строк виплат – 1 рік, але, якщо заява розглядається більше року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату за весь час вимушеного прогулу.

Прошу звернути увагу на те, що працівника мають поновити з дати звільнення, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

При цьому, рішення суду вважається виконаним лише після видання відповідного наказу, в якому обов’язково повинні міститься пункти:

1) про скасування наказу про звільнення;

2) про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення;

3) про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Окрім цього, роботодавець має внести запис до трудової книжки, яким запис про звільнення визнається недійсним і зробити запис про поновлення на попередній роботі. Або ж, на прохання особи, їй може бути видано «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису про звільнення.

Важливий момент: час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

У разі затримки з виконанням рішення, суд може винести ухвалу про виплату середнього заробітку за час затримки, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передували звільненню.

Ще одна важлива деталь: хочу застерегти роботодавців від спроб ігнорувати судове рішення. У такому разі їм загрожує штраф та попередження про кримінальну відповідальність.

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії  0(800) 213-103.


Шановний пане Міністре, допоможіть розібратися з ситуацією. Ми розлучилися з чоловіком, коли нашій доньці було 11 років. До 18 років колишній чоловік сплачував аліменти, однак після того, як вона стала повнолітньою, припинив. Зараз донька навчається в університеті. І їй не була б зайвою фінансова підтримка. Чи можна за таких обставин продовжити отримувати аліменти?

 Згадана Вами ситуація доволі поширена і детально прописана в нашому законодавстві. Сімейний кодекс покладає на батьків, які мають таку можливість, обов’язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років.

Аліменти на утримання повнолітньої дитини виплачуватись як у добровільному порядку, так і за рішенням суду.

У разі добровільної згоди батька підтримувати доньку, ви можете укласти договір про сплату аліментів на дитину. У документі мають бути прописані розмір аліментів та строки їх виплати. Розмір аліментів у такому випадку сторони визначають самостійно. Однак, за жодних обставин він не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму. У разі внесення до договору конкретної суми, законодавство вимагає включати до договору умови індексації виплат.

Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі невиконання обов'язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

Так само, Сімейний кодекс гарантує право на звернення до суду. Зробити це може як той з батьків, з ким проживає дитина, так і безпосередньо дочка чи син.

Заява подається до суду першої інстанції за місцем реєстрації або проживання відповідача чи позивача. При цьому, законом передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду таких справ.

Аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Також суд може прийняти рішення про необхідність сплати аліментів за час, що минув до подачі позову. Але для цього має  бути виконано кілька умов: позивач надасть докази того, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати через ухилення останнього від їх сплати.

Суд визначає розмір аліментів у вигляді чітко встановленої суми, або у вигляді частки від заробітку платника аліментів. При цьому, суддя має врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші важливі обставини.

Розмір аліментів як у разі рішення суду, так і при наявності договору між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду в разі зміни обставин передбачених статтею 192 Сімейного кодексу.

У разі припинення навчання, право на аліменти припиняється.


Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


 

Доброго дня, пане Міністре! Минулого року мій чоловік був призваний на службу в армію. До цього він мав свою справу, на яку було взято кредит у банку. Через те, що він пішов захищати Батьківщину і вже не має тих доходів, які в нього були раніше, сплачувати за кредитом нашій сім’ї немає з чого. Ми чули, що є певні пільги для військових щодо сплати кредиту. Роз’ясніть будь-ласка, як нам справитися з цією ситуацією.

В Україні триває антитерористична операція на сході країни та протистояння зовнішньому агресорові. Наші військовослужбовці мужньо відстоюють землі Батьківщини. Саме тому держава визначає на законодавчому рівні додаткові пільги військовослужбовцям для забезпечення їх соціального захисту.

Так, 26 квітня 2014 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації».

Серед змін визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, якщо особа призвана на військову службу і має непогашену кредиторську заборгованість, вона має право звернутися до банку з письмовою заявою про проведення реструктуризації. Для цього необхідно додати документи, що підтверджують проходження військової служби або участь в антитерористичній операції, а також скрутне матеріальне становище, наприклад, копію довідки про розмір заробітної плати. При цьому, остаточне рішення про проведення реструктуризації приймає банк.

Крім того, така особа має право письмово повідомити банк про проходження нею військової служби та надати відповідні підтверджуючі документи з метою припинення нарахування банком штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом. У випадку, якщо нарахування вже були проведені банк зобов’язаний їх списати.

Міністерство оборони України в листі від 21 серпня 2014 року роз’яснило, що документами, які підтверджують проходження військовослужбовця військової служби під час особливого періоду є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Призов військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації, можуть підтверджувати довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.

Зрозуміло, що особа, призвана на військову службу, не має змоги особисто звернутися до банку чи фінансової установи із зазначеними заявами, тому краще надати право родичу або довіреній особі (наприклад, адвокатові) представляти інтереси шляхом оформлення нотаріально посвідченої довіреності.

У випадку відмови банку, особа, призвана на військову службу, має право захищати свої права шляхом звернення з позовною заявою до суду.



 

Прошу допомоги. У нас склалася така ситуація, що після розлучення колишній чоловік зовсім забув про нашу спільну дитину. Ні допомоги, ні навіть спілкування з дитиною ми від нього вже й не чекаємо. Чи є можливість позбавити його батьківських прав?

 Передусім слід зазначити, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на матерів та батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоровя;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, тобто свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, не спілкуються з дитиною в необхідному обсязі, не створюють умов для отримання нею освіти тощо;

3) жорстоко поводяться з дитиною – застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами і це підтверджено медичними висновками;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Водночас слід наголосити, що позбавити батьківських прав не можна особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків внаслідок душевної хвороби, тривалого відрядження, або ж через перешкоди з боку іншого з батьків.

Для позбавлення батьківських прав необхідно зробити наступне. Перш за все слід встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх або ж навмисно ухиляється від лікування. Потім треба звернутись до органу опіки та піклування, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків. І лише після цього – йти до суду з відповідною заявою.

Справи про позбавлення батьківських прав за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом обовязково бере участь орган опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. Але, варто наголосити, що такий висновок не є обов’язковим для суду і він може не погодитися з ним через недостатню обґрунтованість чи у випадку, коли висновок суперечить інтересам дитини.

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Іншими словами батько, позбавлений батьківських прав, все одно зобов’язаний утримувати свою дитину. Більше того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька.

Питання долі дитини також вирішує суд. Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні вирішується за результатами розгляду справи. При цьому, суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або навіть примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Для отримання більш детальних роз’яснень Вам слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро правової допомоги. Тут Вам безкоштовно нададуть консультацію та за необхілності адвокатський захист. Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро, можна за телефоном гарячої лінії 0 800 213-103.


 

Шановний пане Міністре! Ми з сім’єю збираємося переїхати жити до іншого регіону, де моєму чоловіку запропонували постійну роботу. Наскільки проблемним буде змінити місце реєстрації, бо ми чули, що через зміни правил нині це складний процес?

Не такий страшний вовк, як його малюють. Це українське прислів’я добре підходить до Вашої ситуації. Так, дійсно, на початку березня Кабінет Міністрів затвердив нові Правила реєстрації місця проживання. Однак жодних складнощів для громадян даний документ не несе. Для того, щоб у добровільному порядку, тобто за власним бажанням, знятися з реєстрації, Вам слід звернутися до виконавчого органу місцевої ради або ж до місцевого ЦНАПу. Сюди ж треба подати наступні документи:

 

  • Заяву про зняття з реєстрації місця проживання встановленої форми.

  • Документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації. Це паспорт або свідоцтво про народження, якщо Вашій дитині не виповнилося 16 років.

  • Квитанцію про сплату адміністративного збору. Нині це 12 грн 33 коп.

  • Військовий квиток або посвідчення про прописку. Цей пункт стосується лише громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на такому обліку.

Якщо Ваші інтереси представляє інша особа, то такий представник повинен надати документ, який посвідчує його особу і довіреність.

Варто також зазначити, якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, зареєстровані за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання дитини разом з одним із батьків здійснюється лише за письмовою згодою іншого з батьків, яку він надає у присутності особи, яка приймає заяву. Простіше кажучи, для зняття дитини з реєстрації Вам доведеться прийти всією сім’єю.

Питання про зняття з реєстрації має бути розглянутим в день звернення. При цьому, існує лише 3 підстави для відмови в наданні послуги:

1) Не подано необхідних документів.

2) У поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними.

3) Особа, яка звернулася за послугою, не досягла 14 років.

Якщо Ви маєте намір зняти з реєстрації іншу особу, яка відмовляється пройти зазначену процедуру в добровільному порядку, зробити це можна лише звернувшись до суду. Така процедура, як правило, застосовується у випадках систематичного порушення правил спільного проживання або за відсутності наймача жилого приміщенні без поважних причин понад 6 місяців.

Питання зняття з реєстрації розглядатиметься в судовому порядку в контексті позову про позбавлення особи права користування житловим приміщенням або ж виселення з житлового приміщення без надання іншого приміщення.

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

 


 

Вітаю Вас та хочу попросити допомогти мені порадою. Мені необхідно внести до свідоцтва про народження батька дитини. Так сталося, що після народження сина ми посварилися з його батьком і його не було записано до свідоцтва. Як правильно вчинити в такій ситуації?

Походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини до органів РАЦСу. Якщо такої заяви подано не було батьківство може бути встановлено судом. Робиться це за заявою одного з батьків, опікуна дитини, особи, на утриманні якої перебуває дитина, а також самої дитини після досягнення повноліття. Позов про визнання батьківства може бути також пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини, якщо його батьківство не визнається матір’ю дитини або іншими особами.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до вказівок матері. При цьому, суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір’ю дитини і відповідачем до народження дитини, спільне виховання чи утримання ними дитини або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У судовому порядку можуть також встановлюватися факт батьківства. Ці справи розглядаються в порядку окремого провадження. Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за наступними критеріями:

  • відсутність спору щодо батьківства дитини;
  • смерть особи, яку заявник визнає батьком чи матір’ю дитини;
  • час народження дитини.

Заява про встановлення факту батьківства подається до суду першої інстанції за місцем проживання заявника, який має сплатити судовий збір – 20% від розміру мінімальної зарплати.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються наступні докази:

  • пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників;

  • показання свідків;

  • письмові докази;

  • речові докази, зокрема звуко- та відеозапису;

  • висновки експертів, тощо.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не зазначена батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном, піклувальником дитини чи нею самою після досягнення повноліття.

Факт визнання батьківства або факту батьківства встановлюється, зокрема з метою отримання пенсії на дитину через втрату годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.

Встановлення судом факту батьківства померлого чоловіка є підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень.

Варто зазначити, що, згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами РАЦС, а є лише підставою для їх отримання.

Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


    Вітаю Вас! Моя дочка з чоловіком проживали у Сирії та восени змушені були переїхати до України. Скажіть будь-ласка, чи може мій зять отримати статус біженця?

     

    У зв’язку з останніми подіями у світі питання отримання особою статусу біженця в Україні знову стало актуальним. Відповідно до Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженцем визнається особа, яка не є громадянином нашої країни і через можливість стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або ж політичних переконань перебуває за межами рідної країни.

    Для отримання статусу біженця потрібно звернутися до найближчого територіального органу Державної міграційної служби із відповідною заявою. Необхідно зазначити, що особа, якій виповнилося 18 років, подає заяву про визнання біженцем, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили її залишити країну походження.

    До заяви про визнання біженцем додаються:

    • документи, що посвідчують особу заявника;
    • документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем;
    • 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви.

    Якщо документи, що посвідчують його особу відсутні, або такі документи є фальшивими, така особа має повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем, а також викласти причини виникнення зазначених обставин.

    Орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву про визнання біженцем видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

    Протягом 15 робочих днів з дня реєстрації заяви міграційна служба проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, за необхідності вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів.

    У разі прийняття позитивного рішення ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.

    Рішення про відмову в оформленні документів біженцем приймаються:

    • за заявами, які є очевидно необґрунтованими;
    • якщо заяви носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем видає себе за іншу особу;
    • за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у визнанні біженцем у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем.

    Розгляд заяви про визнання біженцем здійснюється Державною міграційною службою впродовж 2 місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів. Потім протягом 15 робочих днів з дня прийняття рішення про визнання має бути оформлене та видане посвідчення біженця строком на 5 років.

    Особа, яку визнано біженцем користується тими самими правами і свободами, а також має такі самі обов'язки, як і громадяни України.

    У разі якщо Державна міграційна служба прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем, особі надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


    Шановний Павле Дмитровичу! Ми з моїм чоловіком проживаємо разом вже більше 7 років, але до цих пір так і не узаконили своїх відносин. Однак всюди, як доказ того, що ми живемо однією сім’єю, вимагають штамп у паспорті або довідку з РАЦСу. Порадьте будь-ласка чи можна якось в рамках закону довести, що я з чоловіком є однією сім’єю.

     

    Із прийняттям чинного Сімейного кодексу було закріплено рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу, а у Цивільному кодексі – право на спадщину.

    Відповідно до чинного законодавства називатися сім’єю можуть люди, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, а також мають взаємні права та обов’язки.

    Встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути здійснене судом в порядку окремого провадження. При цьому, згідно з роз’ясненнями Верховного суду України суд вправі розглядати такі справи за наступних умов:

    • має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю впродовж не менше п’яти років;

    • метою встановлення факту є розподіл спільно набутого майна чи спадкування за законом;

    Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю подається до суду першої інстанції за місцем проживання.

    Судовий збір для цієї категорії справ становить 20% від розміру мінімальної зарплати.

    До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки.

    Доказами, які підтверджують наявність такого факту можуть бути свідоцтва про народження дітей, де вписано обох батьків, довідки з місця проживання, слова свідків, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких випливає що «подружжя» вважає себе чоловіком та дружиною.

    З іншого боку, доказами, які свідчать про спільне ведення господарства можуть стати спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

    У рішенні суду зазначаються відомості про встановлений судом факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

    Оскільки даний процес вимагає чіткого розуміння всіх деталей ситуації, закликаю Вас звернутися до одного з центрів чи бюро правової допомоги, де наші спеціалісти більш детально розберуться у Вашій ситуації. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

    Від себе особисто хочу порадити парам, які проживають разом достатньо часу і відчувають себе повноцінною сім’єю, все ж узаконити свої відносини. Тим більше, що нині цей процес не вимагає значних затрат часу та нервів, адже ми запустили сайт онлайн послуг у сфері РАЦС за адресою http://dracs.minjust.gov.ua/. Тут ви можете подати заявку на «розпис», обравши місце та час церемонії.

    Окрім того, у Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Сєверодонецьку та Маріуполі діє наш пілотний проект «Шлюб за добу». Тож українці з усіх регіонів можуть одружитися в цих містах фактично у день подачі заявки.


    Вітаю Вас пане Міністре! Хочу звернутися до Вас від імені нашого колективу. Керівництво сказало, що буде скорочення. Підкажіть як вони мають зробити це по-закону, щоб нас не надурили, адже у нас є діючі трудові договори.

     

    У цей непростий час, через агресію та викликану нею економічну скруту, питання втрати роботи й банкрутства надходять до нас дедалі частіше.

    Перше, що варто зазначити: трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання скорочення чисельності або штату працівників.

    Скорочення чисельності та скорочення штату – поняття не тотожні. Чисельність працівників це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць.

    Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:

    1) прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників (рішення оформляється наказом із зазначенням причин скорочення);

    2) попередження працівників про це рішення з можливою пропозицією переведення на іншу роботу;

    4) отримання згоди первинної профспілкової організації;

    5) повідомлення служби зайнятості про таке рішення;

    6) звільнення працівників;

    7) повідомлення державної служби зайнятості про фактичне звільнення працівників.

    При цьому, нікуди не ділася норма, яка зобов’язує попереджувати працівників про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці. Робити це бажано у письмовій формі із проставлянням працівником підпису та дати ознайомлення.

    Чинне законодавство не передбачає виключення із строку часу перебування у відпустці або тимчасової непрацездатності. Водночас, при недодержанні строку, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

    Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці компанія має запропонувати працівникові іншу роботу. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

    Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

    Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. При звільненні у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

    Так трудовий кодекс зазначає, що при скороченні переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається низці категорій, серед яких ті, в кого є сім’я, особливо, якщо немає інших працівників з самостійним заробітком, працівники з тривалим безперервним стажем, працівники, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва тощо.

    Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника у період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

    При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

    Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

    Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

    Варто зазначити, що питання реорганізації та скорочень дуже чуттєві і потребують досконального вивчення. Тому, якщо у Вас є підстави вважати, що Ваші права порушили чи можуть бути порушеними, слід звернутися за допомогою до одного з наших центрів чи бюро правової допомоги, де наші юристи зможуть більш детально розглянути Вашу справу.

    Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


    Доброго дня, Павле Дмитровичу. Наскільки нам стало відомо з початку року були змінені правила нарахування стипендій. Чи могли б ви допомогти нам розібратися у тому хто й на яку стипендію може претендувати.

     Так, дійсно з 1 січня набрала чинності постанова Кабміну, якою затверджено новий порядок призначення стипендій.

    Відповідно до цього документу право на отримання стипендії мають особи, які навчаються за державним замовленням, зокрема:

    1. учні денної форми навчання ПТУ, крім слухачів при установах виконання покарань;

    2. студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації, крім тих, хто навчається за спеціальностями «Державне управління» та «Публічне управління та адміністрування» за замовленням Нацдержслужби;

    3. курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;

    4. учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл;

    5. учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;

    6. слухачі підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів;

    7. клінічні ординатори;

    8. аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання;

    9. курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

    Усі стипендії діляться на академічні та соціальні.

    Академічні стипендії вищі навчальні заклади призначають згідно з рейтингом успішності, до якого включаються всі студенти денної форми навчання.

    Натомість соціальні стипендії в обов'язковому порядку виплачується тим, хто за результатами навчального семестру не має академічної заборгованості й незадовільних оцінок та належать до однієї з наступних категорій:

    діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;

    особи, які згідно із Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають відповідні пільги;

    1. особи, які відповідно до статті 5 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» мають право на призначення соціальних стипендій;

    2. особи, яким Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" гарантується призначення соціальної стипендії.

    Для того, щоб отримати соціальну стипендію претенденту слід подати письмове звернення до стипендіальної комісії при ВНЗ. Звернення обов’язково має містити дату подання та документи, які підтверджують право на отримання стипендії чи пільг.

    Стипендіальна комісія повинна протягом 3 робочих днів прийняти рішення. У разі позитивного результату соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

    Відповідно до чинного законодавства стипендії виплачуються один раз на місяць.

    Розмір академічних стипендій визначається постановою Кабінету Міністрів № 1047 від 28 грудня 2016 року.

    Варто зазначити, якщо претендент має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна – найбільша.

    Розмір соціальної стипендії у 2017 році для учнів професійно-технічних навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків становить 1000 гривень на місяць. Для студентів цих категорій, які навчаються у вищих навчальних закладах — 2000 гривень на місяць.


    Доброго дня, пане Міністре. Звертаюся до Вас за допомогою, бо інших методів як примусити батька нашої дитини сплачувати аліменти не знаю. За 4 роки з дня народження дитини ми отримали від нього допомогу лише кілька разів. Всі мої умовляння і благання зважити на те, що це його дитина ніяк не подіяли. Допомоги ми так і не дочекалися. Скажіть будь-ласка чи є можливість примусити його сплачувати аліменти і компенсувати нам ті кошти, які не були сплачені за ці роки?

    На жаль стягнення аліментів з безвідповідальних батьків, які ухиляються від допомоги своїй же дитині є гострою проблемою для всієї країни. Однак не варто впадати у відчай. Чинне законодавство дає реальну можливість захистити свої права і права дитини. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

    У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки. Для цього позивачу необхідно звернутися з позовом про стягнення аліментів за минулий час до суду першої інстанції з відповідною заявою.

    Позовна заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача, або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    До позовної заяви необхідно долучити докази того, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача. Такими доказами можуть бути пояснення сторін, третіх осіб або ж їхніх представників, допитаних як свідків, показань інших свідків, листів, телеграм, повідомлень, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів тощо.

    Тобто доказами у такого роду справах можуть стати будь-які фактичні дані, на підставі яких суд зможе встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги.

    За наявності таких доказів суд має стати на сторону позивача та стягнути аліменти з відповідача.

    Однак хочу наголосити, що кожна така справа потребує індивідуального підходу та ознайомлення з усіма деталями. Тому, раджу звернутися за консультацією до наших адвокатів системи безоплатної правової допомоги. Наші юристи залюбки допоможуть Вам розібратися з цією ситуацією та домогтися позитивного для Вас рішення.

    Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро правової допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном 0-800- 213-103 або ж на сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua) в рубриці новини.


    Пане Міністре, вітаю Вас! У мене є пай, який я хочу здати в оренду нашому місцевому фермеру. Прошу детально роз’яснити, як мені поступати і що робити, щоб не стати жертвою обману чи, не приведи Господи, попастися на вудку рейдерів?

    Які документи підтверджують право власності на землю?

    Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Які вимоги ставляться до орендаря?

    Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

    сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

    громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

    Як має виглядати договір?

    Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

    об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    строк дії договору оренди;

    орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

    Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

    Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

    Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

    Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

    Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

    Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

    Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

    Скільки коштує така процедура?

    Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

    Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

    Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

    Відповідно до доручення Міністерства юстиції України у Харківській області створені мобільні точки доступу до системи безоплатної правової допомоги з питань захисту прав землевласників та землекористувачів

    З графіком роботи мобільних точок доступу до системи безплатної правової допомоги з питань роз’яснення вимог чинного законодавства щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у Харківській області на період з 14.08.2017 по 14.10.2017 громадяни мають можливість ознайомитись на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Харківській області у розділі «Захист прав землевласників та землекористувачів».

    За додатковою інформацією звертатись за телефоном (057) 752 12 63.


    Чи можете Ви роз’яснити, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду? Зараннє дуже дякую за відповідь.

    Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів, Ви не зможете передати землю в оренду.

    Які документи посвідчують право власності на землю?

    Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Хто може орендувати Вашу ділянку?

    Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

    сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

    громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?

    Щодо оформлення та державної реєстрації права оренди земельної ділянки Ви маєте право звернутись для отримання консультації до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області за телефоном 752-12-63.

    Також повідомляємо, що Ви маєте можливість звернутись до спеціалістів Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що входять до складу мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з питань роз’яснення вимог чинного законодавства щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у Харківській області безпосередньо за місцем свого проживання.

    Графік роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з питань роз’яснення вимог чинного законодавства щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у Харківській області розміщено на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Харківській області за посиланням розділі «Захист прав власників та землекористувачів».

     


    Доброго дня, шановний пане Міністре! Виступаючи якось по телевізору Ви казали, що дуже часто антирейдерська комісія Міністерства юстиції не може ніяким чином вплинути на проблемну ситуацію, оскільки фактично жодних порушень з боку орендаря нема, адже власники земельних паїв підписують договори оренди, не читаючи їх і лише потім виявляють якісь проблемні моменти. Скажіть будь-ласка, як правильно оформити такий договір, щоб не потрапити у неприємну ситуацію? І як за наявності договору можна його змінити чи розірвати?

     Чому необхідно підписувати договір оренди?

    Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

     

    Що треба вказувати у договорі?

    У договорі має обов’язково міститися інформація про:

    об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    строк дії договору оренди;

    орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

    Що робити, якщо кадастрового номера на документі немає?

    Якщо у Вас державний акт на земельну ділянку без присвоєного кадастрового номеру, необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Якими можуть бути строки договору оренди та вартість оренди землі?

    Мінімальний строк оренди для земельних ділянок сільськогосподарського призначення становить 7 років, а максимальний – 50 років.

    Розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Проте ця сума не може бути меншою за 3% вартості земельної ділянки.

    Чи можна змінити умови договору або розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі чи розірвання цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

    У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору чи його добровільного розірвання спір вирішується в судовому порядку.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Куди звертатися, щоб уберегтися від проблем при передачі землі в оренду?

    Щодо оформлення та державної реєстрації права оренди земельної ділянки Ви маєте право звернутись для отримання консультації до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області за телефоном 752-12-63.

    Також повідомляємо, що Ви маєте можливість звернутись до спеціалістів Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що входять до складу мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з питань роз’яснення вимог чинного законодавства щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у Харківській області безпосередньо за місцем свого проживання.

    Графік роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з питань роз’яснення вимог чинного законодавства щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у Харківській області розміщено на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Харківській області у розділі «Захист прав землевласників та землекористувачів».

     


    Вітаю Вас пане Міністре! Зараз багато по телевізору говорять про субсидії та й так межи людьми ходять чутки, що будуть відміняти і забирати, а ті, хто не оформив більше не зможуть оформити. Поясність нам таку річ, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.

     Що таке субсидія?

    Субсидія – це адресна допомога, яка надається для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Субсидія є безповоротною і її отримання не тягне за собою зміни форми власності житла.

    Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.

    Якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ та/або електроенергія, субсидія надається тільки на один вид палива.

    Хто має право на субсидію?

    • Одна із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

    • Особа, яка не зареєстрована, але фактично проживає у приміщенні на підставі договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

    • Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

    • Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

    Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

    Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

    У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

    Які умови призначення субсидії?

    Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих осіб або осіб, які фактично проживають в приміщенні.

    У разі коли не всі, хто зареєстрований в оселі, проживає в ній, субсидія розраховується на осіб, які фактично живуть у приміщенні на підставі рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської, районної ради або утвореної ними комісії.

    У разі відсутності документів, які підтверджують тимчасову відсутність зареєстрованих осіб, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов.

    Які документи потрібні для отримання субсидії?

    • Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

    • Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення).

    • Договір найму (оренди) житла (за наявності).

    Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

    Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

    Рішення про призначення субсидії або відмова приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

    Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується:

    • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;

    • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

    В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

    • За поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою зарплати чи пенсії, що підтверджується відповідними документами.

    • У разі отримання інформації про збільшення чисельності зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

    • У разі переїзду сім'ї в іншу місцевість.

    • Якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії.

    • За заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово-будівельного кооперативу, власника (співвласника) житлового приміщення.

    • Якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, зокрема про доходи та майновий стан.

    У разі коли через несплату громадянином спожитої послуги надання субсидії припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, які підтверджують погашення заборгованості.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     


    Павле Дмитровичу, вітаю Вас та хочу звернутися з таким питанням. Після смерті матері залишилася хата, побудована ще після війни. Жодних документів на нього немає, бо тоді ніхто таких документів не вимагав. Заповіту мама також не залишила. Підкажіть як мені правильно поступити, щоб оформити хату на себе?

     Що таке спадкування?

    Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

    Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

    Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

    Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

    За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

    До якого суду слід звернутися?

    Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

    Скільки це коштуватиме?

    За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

    При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

    Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

    Які документи треба подати до суду?

    До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

    свідоцтво про смерть спадкодавця;

    архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;

    дозвіл на будівництво будинку;

    довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;

    записи у погосподарських книгах;

    реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;

    технічний паспорт на будинок;

    сплата за комунальні послуги;

    документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

    Як довго чекати на рішення?

    Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.

    Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

    Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

    З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою).Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Для отримання консультації та подальшого оформлення спадщини рекомендуємо звернутися до державної нотаріальної контори чи будь-якого приватного нотаріуса за останнім місцем проживання померлого.


    Павле Дмитровичу, зараз ми з чоловіком у процесі розлучення. Цікавить питання аліментів. Скажіть, чи треба для цього звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього, і на які суми я можу розраховувати?

     Що треба зробити для виплати аліментів?

    Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

    Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

    На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

    Чи потрібно підписувати якісь папери?

    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. 

    Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    У яких випадках слід звертатися до суду?

    У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

    Яким може бути розмір аліментів?

    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

    • на 1 дитину – однієї чверті,

    • на 2 дітей – однієї третини,

    • на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

    Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У 2017 році прожитковий мінімум на дітей становить:

    віком до 6 років:

    • з 1 січня 2017 року - 1355 гривень,

    • з 1 травня - 1426 гривень,

    • з 1 грудня - 1492 гривні;

    віком від 6 до 18 років:

    • з 1 січня 2017 року - 1689 гривень,

    • з 1 травня - 1777 гривень,

    • з 1 грудня - 1860 гривень.

    Чи є можливість змінити розмір аліментів?

    Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням судуза позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

    За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

    За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти на дитину в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

    Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    За більш детальною інформацією звертайтесь до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (057) 752 35 21.


    Шановний пане Міністр! Ми купили бойлер, бо вже з квітня немає гарячої води і вмикати її ніхто не збирається. Кілька днів тому він потік. Чи маємо ми право на заміну його на новий чи мені повернуть гроші?

     На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?

    Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

    Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

    У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

    розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,

    замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.

    Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

    Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

    Як довго чекати на заміну товару?

    За наявності товару – негайно;

    У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;

    У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

    Скільки може тривати усунення недоліків товару?

    Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

    Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?

    На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

    За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.

    При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

    Які документи треба мати при собі?

    Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

    Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

    Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/

    У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

    До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:

    копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);

    копія документу, який засвідчує факт придбання товару;

    копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;

    інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    У які строки буде розглянуто таке звернення?

    У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу.

    При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Чи можу я звернутися до суду?

    Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

    До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

    копія звернення до продавця;

    висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;

    копія документу, який засвідчує факт придбання товару;

    копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;

    інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

    Скільки це коштуватиме?

    Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

    Які строки розгляду питання судом?

    Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    За детальною консультацією звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

     


    Пане Міністре, доброго дня. Ми з колегами по 30 і більше років пропрацювали на виробництві. Жили у гуртожитку від заводу. Зараз пішли слухи, що можливо ми отримаємо право на приватизацію нашого житла. Підкажіть, як ми маємо це правильно зробити?

     

     Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

    Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

    Які об'єкти не підлягають приватизації?

    квартири-музеї;

    квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

    квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

    Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    оформлена заява на приватизацію;

    копія документа, що посвідчує особу;

    технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

    довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

    копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

    документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

    копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

    заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Громадянам, які:

    проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

    проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

    мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

    проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Для проведення приватизації кімнат (жилих блоків, секцій) у гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» знаходилися у комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також які були прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Харкова після набрання чинності цим Законом Ви маєте право звернутись до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 16, каб. 6 б, тел. (057) 731-26-54.

     


    Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені поступити в такому випадку?

     

      Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.


    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    • в позасудовому порядку;

    • в судовому порядку.


    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.


    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.


    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).


    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.


    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

    перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

    підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.


    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.


    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    За детальною консультацією звертайтесь до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області за телефоном

    (057) 752 35 21.

     


    Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що у них можуть викрасти картки і зняти з них гроші, бо в газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

     Що робити, якщо викрали картку?

    Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

    Як правило, це можна зробити зателефонувавши на телефон гарячої лінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

    Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

    Зверніть увагу!

    До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

    А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

    Що має зробити банк?

    Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

    ідентифікувати користувача,

    зафіксувати обставини ситуації,

    зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

    При цьому банк зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням банківської карки.

    Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

    Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

    Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою у строк, установлений договором.

    Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

    При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

    Який строк повернення коштів на рахунок?

    Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банк має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів.

    У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалого клієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

    Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

    Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

    У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

    Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1% від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     


    Доброго дня! Ми з чоловіком маємо приємну новину, бо у нас народилася дитина. Але і я, і чоловік прописані у одному місті, а проживаємо і народжували у другому. Чи можемо ми оформити допомогу тут, де народжували, щоб не їхати 600 кілометрів додому?

     Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьківдитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису)

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

    заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");

    копію свідоцтва про народження дитини;

    копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);

    видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

    позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

    відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

    нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

    відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

    тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

    припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

    перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

    усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

    смерті дитини;

    смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

     


    Доброго дня, пане Міністре! За час спільного проживання ми з дружиною зрозуміли, що далі йти нам краще різними дорогами. На спільно нажите майно я не претендую, оскільки маю власне окреме житло. Однак хотілося б роз'яснення стосовно того, як визначитися з ким має проживати дитина? Як це питання регулюють законодавчі норми?

     Хто визначає місце проживання дитини?

    Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Визначення місця проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною.

    Чи потрібно підписувати якийсь документ?

    Батьки за бажанням можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

    Договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного,  духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини.

    Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

    Хто і на яких підставах вирішує, коли батьки не доходять згоди?

    Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.

    При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я дитини та ніші суттєві обставини.

    Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

    Як вирішити суперечку через органи опіки?

    Один з батьків має подати службі у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

    • заяву;
    • копію паспорта;
    • довідку з місця реєстрації (проживання);
    • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
    • копію свідоцтва про народження дитини;
    • довідку з місця навчання, виховання дитини;
    • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

    Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.

    Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини проводяться у разі потреби, але не рідше ніж 1 раз на місяць.

    Як виглядає судова процедура?

    Позовна заява подається до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

    У суді необхідно доводити такі обставини:

    • відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків;
    • стан здоров’я як батьків, так і дитини;
    • матеріальне становище батьків;
    • можливість забезпечення належних житлових умов;
    • сімейний стан батьків;
    • інші обставини, які мають істотне значення (шкідливі звички, графіки роботи, професія тощо).

    Чи можна змінити місце проживання дитини без рішення суду?

    Малолітня дитина має проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінено самочинно.

    Якщо один з батьків без згоди другого змінить її місце проживання, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Виняток - наявність небезпеки для життя та здоров'я дитини у місці визначеного проживання.

    Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    За детальною консультацією звертайтесь до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

     


    Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Маю питання, яке турбує всіх тих, хто за кілька років збирається стати пенсіонером. Як розраховується нова пенсія?

      Яка формула розрахунку пенсії?

    Розмір пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається за формулою:

    П = Зп× Кс, де П – це розмір пенсії, у гривнях; Зп – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.

    Який мінімальний розмір пенсії за віком?

    За наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Якщо страховий стаж менший ніж 35 років для чоловіків та 30 років для жінок - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу.

    Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, такий мінімальний розмір пенсії за віком (а саме, у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом), виплачується після досягнення особою 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім‘ям».

    Чи передбачене збільшення розміру пенсії за віком за понаднормовий стаж?

    За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону (цією статтею визначається розмір пенсії за віком), але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

    Разом з тим, для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (01.10.2011), крім тих, яким після здійснювався перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії:

    мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

    збільшення пенсії встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

    Який максимальний розмір пенсії?

    Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

    Як відбуватиметься обчислення пенсії за віком?

    «З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.»

    «З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.»

    У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

    Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводитиметься починаючи з 2021 року.»

    Який порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії?

    Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

    За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

    У разі якщо страховий стаж становить менший період враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж.

    За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

    Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону.

    Період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (крім випадків, коли період страхового стажу становить менше 60 місяців).

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    За детальною консультацією звертайтесь до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.


    Вітаю Вас шановний міністре. Мій чоловік 2 роки пробув в АТО. Спочатку як доброволець, а потім уже офіційно у військах. Повернувся на 3 місяці і знову пішов захищати країну. Чи положено йому отримати землю, куди для цього звертатися?

      На які наділи мають право захисники вітчизни?

    Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

    1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;


    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як проходить відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    За детальною консультацією звертайтесь до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області або на гарячу лінію Держгеокадастру за номером телефону 0 800 300 808.

     


    Доброго дня. Ви часто їздите в регіони і, мабуть, добре розумієте, як ми тут живемо. Зарплати у нас невеликі, за все доводиться платити, а тут ще й постійні побори в школі - то на канцтовари, то на миючі засоби, то на ремонт. Скажіть, будь ласка, наскільки вони законні й чи обов’язково їх сплачувати?

     Чи мають право у школах брати кошти за навчання?

    Стаття 53 Конституції України та статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти та право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

    Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

    Хто має утримувати школу в нормальному стані?

    Утримання та розвиток матеріально-технічної бази – а це будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності – закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновників цих закладів.

    Чи може школа фінансуватися за рахунок батьків?

    Статтею 79 Закону України «Про освіту» визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб.

    Окрім того, заклади освіти можуть отримувати фінансування за рахунок доходів від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд чи обладнання. Так само школи можуть отримувати гранти вітчизняних і міжнародних організацій, дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору.

    Ще видами фінансування діяльності закладу освіти законом встановлено добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

    Тобто, батьки мають право робити добровільні внески на потреби закладів загальної середньої освіти. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

    Чи можуть батьки контролювати ці витрати?

    Закон також передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

    Що робити, коли вимагають сплатити кошти?

    Враховуючи викладене, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Якщо ви стали жертвою вимагання коштів – слід звернутися із заявою до місцевого відділку поліції.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     


    Добрий день! Хочу спитати вас поради. Ми з чоловіком вже 2 роки не живемо разом, офіційно розлучені. Наш спільний син живе зі мною. Аліментів мій колишній не платить, слава Богу можемо нормально жити без допомоги. Єдина проблема – не можу з сином поїхати відпочити за кордон, бо його батько принципово не дає дозвіл. Чи можна якось вирішити це питання?

      Які правила виїзду осіб, які не досягли 16-річного віку?

    Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. 

    Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

    Як отримати дозвіл на виїзд за кордон дитини?

    Найкращим варіантом є добровільне отримання такого дозволу. Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально.

    Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса.

    Якщо один з батьків принципово не хоче давати дозвіл?

    За відсутності згоди одного з батьків виїзд дитини за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

    Позовна заява про надання дозволу на виїзд без згоди та супроводу одного з батьків подається в порядку цивільного судочинства до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

    За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

    Які документи для цього потрібні?

    У позовній заяві повинно бути зазначено:

    • мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);

    • період перебування за кордоном дитини;

    • місце перебування (проживання) дитини за кордоном;

    • факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

    До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

    Зверніть увагу!

    Міністерство юстиції розробило законопроект, який посилює відповідальність батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Серед іншого, документом передбачається, що той із батьків, який не забезпечує свою дитину, а сума боргу перевищує 6 місяців, тимчасово втрачає право вирішувати питання виїзду дитини за кордон з тим із батьків, з ким дитина проживає, до погашення такої заборгованості.

    Законопроект Верховна Рада розглянула і прийняла у І читанні. Нині триває підготовка до ІІ читання.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     


    Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

     Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

    Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

    Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

    3) жорстоко поводяться з дитиною;

    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

    Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

    Для позбавлення батьківських прав необхідно:

     встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

     звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

     звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

    Хто може звернутися до суду?

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

    одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

    закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

    органу опіки та піклування;

    прокурора;

    самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

    При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

    Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

    1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

    2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

    3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

    4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

    5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

    6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

    7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

    Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

    Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

    Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

    Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу можна отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Дізнатися, де розташований найближчий пункт правової допомоги можна на сайтах Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Харківській області або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     


     

     

     

       

    61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16

    тел.: (057) 751-81-68

    e-mail: info@kh.minjust.gov.ua

    www.kharkivobljust.gov.ua

    карта сайта